Не одне покоління випускників Підколінської семирічної, Петрівської восьмирічної школи пам'ятає нашого незмінного директора Сівака Андрія Максимовича. Напередодні Великого свята Перемоги хочу поділитися фактами його бойової біографії...На фронті з вересня 1944 року і вже 27 жовтня стрілок 1-го стрілкового батальйону гвардії рядовий Андрій Максимович  Сівак проявив неабияку відважність . Під час відбиття контратаки ворога, в момент найзапеклішого бою, коли вийшов із ладу «расчет» станкового кулемета, а фашисти все сильніше гатили вогнем , він включився в новий «расчет» і стійко відбивався від наступаючого ворога, в результаті чого контратаку було відбито. Відважний стрілок був нагороджений медаллю «ЗА ВІДВАГУ» 31 жовтня 1944 року.В наступаючих боях 19 листопада 1944 року за населений пункт Болдог товариш Сівак А.М.  знову проявив свою мужність та героїзм. Після артилерійського  наступу він сміливо кинувся вперед на штурм села, незважаючи на вогневий шквал, ввірвався до окопів та вогнем свого автомата знищив троє німецьких солдат. Продовжуючи виконувати поставлену бойову задачу, стрілок визволяв будинок за будинком від ворогів. Село було звільнене, в цих боях Сівак А.М. знищив всіх ворогів, але сам був поранений. 7 січня 1945 року гвардії рядового Сівака А.М. було нагороджено орденом «ЧЕРВОНА ЗІРКА».Це тільки окремі епізоди із славної історії нашого улюбленого вчителя географії. Після закінчення Великої Вітчизняної війни Сівак Андрій Максимович прийшов працювати до Підколінської семирічної школи (нині Полішпаківська).  З 1957 по 1977 роки працював директором, «Відмінник народної освіти». Все своє життя він віддав служінню народу , вихованню справжніх громадян своєї Батьківщини. Перестало битися полум’яне серце нашого героя в 2003 році.

 ВІЧНА ВАМ ПАМ'ЯТЬ, НАШ ВЧИТЕЛЮ!!!